Постпсихология — новое научное направление в психологии и философии, разработанное международной группой ученых разных областей под руководством академика Международной Педагогической Академии Валерия Куринского (Россия, Украина). »»»

Прощальное слово Натилии Ивановой

Natalya Ivanova
6 травня о 12:20

Що я хочу сказати. Нарешті хочу.

У ніч із 3 на 4 травня пішов із життя Валерій Олександрович Курінський. Ренесансна людина. Я тримаю в руках його книжку і зараз процитую вам дещо. Будь ласка, дочитайте до кінця. Не “заради останньої фрази”, і не тому, що “це мій улюблений фрагмент”. Я розгорнула книжку навмання, вибрала те, що в цей момент звучить мені найкраще і чим би хотіла поділитися. Дочитайте тому, що на таких людях, як Валерій Курінський, тримається світ культури; і вони, ці люди, насправді живі, поки ми самі живемо в їхніх думках.

Навіть якщо ви нічого не знали про Курінського раніше, прочитайте, будь ласка, щоб однією живою думкою стало більше.

Тут буде про викладання та вивчення мов.

“Заохочуючи до “гри”, педагог мав би це робити не заради самої тільки розваги, а щоб зародити інтерес до предмета. Але ж цікавитися по-справжньому можна тільки дуже серйозними речами! Забуваючи про це, педагогіка наражається на помилки й недогляди. Вона часто пробує “загравати” з учнем, але не завжди розуміє, що в загравання має бути вартісна мета. І її ігри часто виявляються “вимушеними”…

Те, чого ми вчимо дітей і почасти вчимося самі, буває далеким від однієї з найбільш важливих речей: від того, що ведеться сенсорикою. Приміром, щоб дитині було цікаво читати буквар і “розшифровувати” малюнки, якими ілюстровано кожну літеру, вона спершу має вивчити рух, тобто виконання цієї літери. І вже тоді вона справді “грається” – але не просто з малюнками чи “абстрактними буквами”, а з рухом, із вимовою. Така цікавість надалі породжуватиме нову, й нову… Там, де є цікавість, з’являється пошук елементарної випадковості, оказіональності – і, отже, виникає гра, що розважає не сама по собі, а через інтерес, який з’явився в першоджерельному стані.

Ефективність від того – величезна! Відомо, що достатньо одного правильного пред’явлення руху, щоби людина його запам’ятала і почала ним користуватися. Особливо яскраво це помітно на маленьких дітях, які тільки вчаться рухів: натрапивши оказіонально, методом проб і помилок, на рішення, що здасться зручним (як ступати, як брати до рук чи діставати певні речі і т.д.), вони запам’ятовують його моментально й на все життя! Одне правильне пред’явлення – і ми засвоюємо! До речі, на ранніх стадіях засвоєння мови (в дитячому віці) слово часто входить у тісний зв’язок із конкретним рухом, тобто одноразове застосування слова сприймається як дейксис і команда до виконання цього руху. В такій єдності руху і слова значення слів запам’ятовуються добре й швидко.
{…}
…На біду, нормою для багатьох нинішніх інститутів, де вчать іноземних мов, стало виховувати в учнів “казання” – неначе говорити цією мовою чи ні (і що власне говорити), жодним чином не стосується бажання самої людини. До студента ставляться як до “перекладацької машини”, байдужої до змісту. Звісно, людина має “тваринну” частину, яка дуже добре підлягає дресируванню, але ж окрім цього в неї є потяг до свободи… Якщо в мені наявна потреба щось сказати, то мова стає щасливим засобом для здійснення цієї потреби – і я хоч би через жести, хоч би за допомогою мови поглядів, але намагатимуся висловити свою думку чи почуття. А коли думка ще й розвивається, у плині, поступово, і ти хочеш проговорити її так само розгортаючи, зв’язно, континуально, – то це завдання має не тільки мовний, а й соціальний характер. Окрім лінгвістичного боку, вивчення й використання мови пов’язане з естетикою. Шануючись у мовах, ти займаєшся красою…” (с)

“Українська постпсихологічна автодидактика”, Київ, 2006.

Кожен розділ цієї книжки закінчується кількома сонетами. Ось один із них:

ГЕОМЕТРИЧНЕ
Не коло, а спіраль… Ми живемо
в полоні геометрії чудної,
де ти спускаєшся на дно і…
вершини досягаєш. Так, немов
на навіженій гойдалці кермом
зіпсованим керуючи весною,
яка не в’яне в душах, знову
нас ведучи, – за нею ми йдемо,
аж поки ми існуємо, смітинки,
котрі пісні складати вміють, щоби дзвінко
співати їх, чи згадувати в межах тиш
про себе їхні наспіви, і вічність
живе у просторі геометричнім,
і ти, Людино, сенсами звучиш.
24.11.2005

R.I.P.

Постпсихологическая Автодидактика – 1. Лекция 1, часть 1. Начало пути внутрь

Постпсихологическая Автодидактика – 1. Лекция 1, часть 1. Начало пути внутрь.
Видеозапись первой части можно посмотреть здесь:
http://avtodidaktika.com/shop/1991-avtodidaktika-1.1

Приглашаем на лекцию Валерия Куринского в Киеве 19 марта 2012 г.

Общество «Знание» Украины
ПРЕДСТАВЛЯЕТ
Постпсихологическая Автодидактика как современная философия образования и её методология

Лектор
Куринский Валерий Александрович –– действительный член Международной Педагогической Академии (Москва, 1996 г.); основатель нового научного направления ПОСТПСИХОЛОГИИ; участник Всемирного синергетического симпозиума (1996); члена Экспертного Совета при Совете Федерации России (1994-1997), (писатель, поэт, музыкант и др.).

Лекция 6
Тема: “Дай жизнь своей неповторимости”

19 марта 2012 года

Помещение изменено: Общество “Знание” Украины, конференц-зал (314 комната)
начало в 16:00
ст.м. “Олимпийская”, ул Б. Васильковская, 57 / 3

* * *

Товариство “Знання” України
ПРЕЗЕНТУЄ
Постпсихологічна Автодидактика як сучасна філософія освіти та її методологія

Лектор
Курінський Валерій Олександрович – дійсний член Міжнародної Педагогічної Академії (Москва, 1996 р.); засновник нового наукового напрямку ПОСТПСИХОЛОГІЇ; учасник всесвітнього синергетичного симпозіуму

(1996р); член Експертної Ради при Раді Федерації Росії (1994-1997), (письменник, поет, музикант та ін.)

Лекція 6

Тема: «Дай життя своїй неповторності»

19 березня 2012 року
Приміщення: Конференц-зал 314 кімната

початок о 16:00
ст. .м. “Олімпійська”, вул. В. Васильківська, 57 / 3

Приглашаем на лекцию Валерия Куринского в Киеве 20 февраля 2012 г.

Общество «Знание» Украины
ПРЕДСТАВЛЯЕТ
Постпсихологическая Автодидактика как современная философия образования и её методология

Лектор
Куринский Валерий Александрович –– действительный член Международной Педагогической Академии (Москва, 1996 г.); основатель нового научного направления ПОСТПСИХОЛОГИИ; участник Всемирного синергетического симпозиума (1996); члена Экспертного Совета при Совете Федерации России (1994-1997), (писатель, поэт, музыкант и др.).

Лекция 5
Тема: “Природа открытия. Подготовка открытия. Как осуществиться твоей данности?”

20 февраля 2012 года

Помещение изменено: Общество “Знание” Украины, конференц-зал (314 комната)
начало в 16:00
ст.м. “Олимпийская”, ул Б. Васильковская, 57 / 3

* * *

Товариство “Знання” України
ПРЕЗЕНТУЄ
Постпсихологічна Автодидактика як сучасна філософія освіти та її методологія

Лектор
Курінський Валерій Олександрович – дійсний член Міжнародної Педагогічної Академії (Москва, 1996 р.); засновник нового наукового напрямку ПОСТПСИХОЛОГІЇ; учасник всесвітнього синергетичного симпозіуму

(1996р); член Експертної Ради при Раді Федерації Росії (1994-1997), (письменник, поет, музикант та ін.)

Лекція 5
Тема: “Природа відкриття. Підготовка відкриття. Як здійснитися твоїй даності?”
20 лютого 2012 року
Приміщення змінено: Конференц-зал 314 кімната

початок о 16:00
ст. .м. “Олімпійська”, вул. В. Васильківська, 57 / 3

Песня на слова Валерия Куринского в кинофильме «Переходим к любви» (1975 г.)

Песня на слова Валерия Куринского в кинофильме «Переходим к любви» (1975 г.), композитор Владимир Золотухин.

«Сколькими языками ты владеешь, столько раз ты человек». Валерий Куринский

Валерий КуринскийС филологом, философом и известным полиглотом Валерием Куринским мы встретились на Воскресенке. Там он живет со своей женой Лесей и двумя дочерьми. Узнать его на улице, среди прохожих было несложно – в его стиле одежды и походке есть что-то космополитическое: удлиненные волосы, очки с затемненными стеклами, серое пальто и большой шарф небрежно намотан вокруг шеи. Никогда бы не подумала, что ему почти 70. А он ведь пережил Вторую мировую войну, ребенком несколько лет провел в концлагере под Веной…

«Доброго дня!» – поприветствовал он. «А вам на каком языке комфортней общаться?» – спрашиваю. «Английский, польский, немецкий, французский, чешский и так далее, – начал перечислять Валерий Александрович. – Выбирайте любой – будем говорить. Я с Вами начал говорить на украинском по инерции, просто перед нашей встречей на нем общался». Я воспользовалась тем, что немного владею итальянским. Мой собеседник моментально «переключился» и произнес растянутое «ооо» – именно так часто начинают фразу экспрессивные жители Апеннин.

– Mi parlo bene. Gianni Rodari e’ il mio corrispondente (Джанни Родари – мой корреспондент), – смеется Куринский. – Я рекомендовал ему написать статью для «Вечернего Киева» (насчет Джанни Родари он не шутит – в далеком прошлом Валерий Александрович работал в «Вечернем Киеве» журналистом).

– Так на каком языке вы думаете? Далее…

Интернет-конференция c В. А. Куринским – 1

Конференция состоялась 27 мая (вторник) 2008 г. в 22.30 (по Москве) / 21.30 (по Киеву).

Аудиозапись:

Обсуждались вопросы:
«Оргвопросы. Как выбирать темы для обсуждения. Как упорядочивать электронные издания. Как зафиксировать эмоциональный настрой. Культура намерений. Как соблюдать постоянство в занятиях. Что подготовить для следующей конференции».

О постпсихологии

Постпсихология — новое научное направление в психологии и философии, разработанное международной группой ученых разных областей под руководством академика Международной Педагогической Академии Валерия Куринского (Россия, Украина).

Постпсихология предложила современное, научное понимание человека и новую концепцию его происхождения.

В Постпсихологию входят следующие части – работы Валерия Куринского: “Автодидактика“, “Global Transformation of Human Behaviour“, “Теория и практика дружественности”, “Философия здоровья”, “Теория и практика навыка”, “Самоосвiтнi роздуми” и др., а также романы, сонеты, рисунки и музыкальные произведения.

Постпсихология: внедрение и социально-научный интерактив

Уже с первых шагов научной легализации Постпсихологии, в советское время, существовал непрерывный и оживлённый контакт автора (В. А. Куринского) с огромным количеством учёных, предлагавших и осуществлявших своё сотрудничество.

Достаточно вспомнить сотрудничество с многочисленными киевскими, харьковскими и днепропетровскими институтами. Это учёные самых различных институций: начиная от социологов, лингвистов, физиологов и заканчивая физиками, экономистами, музыкантами-педагогами.

Система семинаров для учёных позволила не только обнаружить действенность и уместность предлагаемых идей, но и дала возможность задействовать коллективный разум, в частности, американская учёная-физиолог Л. Бадан, участвовала в работе семинаров в течение двух лет и внесла значительный вклад в переосмысление видения (тогда ещё до-геномного) человека.

В советское время группа московских математиков закрытого Всесоюзного Института экономики (Москва) под руководством Попова содействовала уточнению некоторых математических оснований постпсихологической теории.

Краснодарские психиатры и психологи под руководством Ольги Владимировны Грибковой внесли немалый вклад в разработку и практическое применение Постпсихологических идей, в осуществление профилактики психических заболеваний. Анна Фёдорова развила другую ветвь. Она, являясь педагогом-психологом, достигла прекрасных практических результатов в использовании идей Постпсихологической Автодидактики в детской колонии для малолетних преступников в Балашихе под Москвой.

A также:

  • Занятия с профессорско-преподавательским составом самых разных кафедр многих ВУЗов и научно-исследовательских институтов Москвы.
  • Участие в международных конгрессах и всемирных выставках. Среди них на первых местах: Синергетический и Всемирный, вовлекшие в свои ряды таких учёных, как Владимир Буданов (институт философии, Россия), Сергей Курдюмов (член-корреспондент Национальной академии наук, директор института прикладной математики, Россия), Патрушев Владимир Иванович – социолог, Елена Гледел (Gledel), которая защитила диссертацию во Франции.
  • Обмен данными по каналам Интернета: американский учёный Роуз, научная переписка с Дёрмом Бареттом (США), Сетом Расселом (Великобритания), Робертом Крафтом (Австралия), работа с многочисленными консультирующимися учёными и аспирантами.
  • Сайт Дж. Роуза, на котором большое количество западных учёных делились своим мнением о постпсихологических подходах. Среди них Джон Майкс.
  • Московский институт истории культур: курс Автодидактики введён с 1996 года (используется видеокурс, приобретённый у В.А.), Московская государственная консерватория им. П. И. Чайковского (выступления в Арбузовском обществе).

Киевские передачи на телевидении: принцип дискуссий научного клуба, 90-ые годы: университет, Институт связи и Финансовый Московский институт — Владимир Матвиевский, контакты с Арбузовским обществом при Московской Консерватории, с многочисленными школами в России за границей, в том числе и с Вальдорфскими.

Дружба с Побиском Григорьевичем Кузнецовым и его учениками, многолетнее участие, в качестве эксперта, в Совете Федераций по Инновационной политике при Совете Федераций Российской Федерации. Возможность работать с Евгением Павловичем Смирновым, Владимиром Ивановичем Патрушевым.

[26.03.2004]


         Rambler's Top100